Якби не війна, у ці жовтневі дні учні вітали б Івана Левчука з днем учителя. Адже школярі любили свого молодого учителя фізкультури і Захисту України. Він чимало проводив часу зі школярами, у спортивному залі, на спортивних майданчиках, а коли вдома облаштував тренажерний зал, діти ходили на тренування до нього додому. Іван сам любив спорт, фізичну культуру, добре грав у волейбол і намагався це прищепити і дітям.
Іван Левчук був обдарованим хлопцем - окрім занять спортом, він також гарно співав, був лавреатом районного молодіжного фестивалю «Зорепад», без його участі не обходився жоден концерт у селі чи школі.
На жаль, нині про Івана Левчука говоримо у минулому часі. Бо у червні 2023 року його життя обірвалося у двадцять п’ять років.
Іван Левчук загинув 23 червня 2023 року від отриманих поранень під час мінометно-артилерійського обстрілу поблизу села Званівки Бахмутського району на Донеччині, мужньо виконавши військовий обов’язок із захисту України. Учитель Захисту України сам став захисником рідної країни.
На будівлі ліцею у селі Радівці, де навчався, а після закінчення педуніверситету працював Іван Левчук, відкрили пам’ятну дошку на його честь.
Батьки Івана Левчука відкривають дошку на честь свого сина
Участь у цих урочистостях взяли представники місцевої влади, односельчани, учні ліцею, колеги, з якими ще не так давно працював Іван.
Батьки Івана Левчука
Пам’ять загиблого воїна вшанував заступник Калинівського міського голови Віктор Кособуцький, священник Православної Церкви України протоієрей Орест Шпак відслужив молебень та освятив пам’ятну дошку.
Заступник Калинівського міського голови Віктор Кособуцький
Люди, які зібралися на скорботні урочистості з нагоди відкриття пам’ятної дошки, згадують Іван Левчука найтеплішими словами.
-Іван був чудовим хлопцем, мав багато друзів, робив багато добра для інших людей, -згадує в.о. старости Радівського старостинського округу Валерій Пачевський.
В.о. старости Валерій Пачевський виступає на урочистостях з нагоди відкриття пам'ятної дошки
Директорка ліцею Світлана Славінська знала Іван Левчука як учня, адже була його класним керівником, і як колегу, бо разом працювали. Але серед усіх рис Івана згадує його не за роками мудрість і розсудливість.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росіян, Іван Левчук перебував на строковій військовій службі. Він мав атлетичну тілобудову, гарно складений, високого зросту, то ж не дивно, що такий красень служив у Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького. Іван служив у роті почесної варти, куди відбір особового складу передбачає неабиякі вимоги.
Згодом Іван підписав контракт і перевівся до 4-го механізованого батальйону своєї бригади і став на захист України. За своє учительське минуле Іван Левчук отримав і позивний Teacher, Учитель в перекладі з англійської.
Іван Левчук
Солдат Іван Левчук загинув під час виконання бойового завдання.
Указом президента України він посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його іменем назвали вулицю у селі Софіївці. Тепер на будівлі ліцею про чин воїна нагадуватиме пам’ятна дошка.
Пам’ять про Івана Левчука жива і житиме у серцях односельчан.
