7 чесних відповідей калинівчан на питання: «Чи  змінилась країна після Революції гідності?»

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

У п’яту річницю Революції гідності у Калинівці відбулася зустріч громадських активістів, учнів шкіл, вчителів історії, учасників тих подій. Ця зустріч стала трибуною для обміну думками, спогадами про події, які відбулися п’ять років тому.

Ігор Лановий, заступник голови Іванівської ОТГ

- Життя подарувало мені можливість брати участь у таких епохальних подіях нашої держави як Помаранчева Революція та Революція гідності.

Я за фахом історик і в першу чергу дивлюся на ці події з історичного погляду. І я категорично проти того, щоб називати ті події революцією.

Адже в результаті революції відбуваються зміни в суспільно-економічних стосунках, політичній системі.

На мою думку, це було повстання — вирішення однієї точкової проблеми. І ця одна проблема була вирішена, але кардинальних змін не відбулося. Стара система як існувала, так і існує.

Хочу розповісти про ті почуття, які переповнювали мене на Майдані. Якщо під час Помаранчевої Революції на Майдані панувало відчуття піднесеності, то під час боротьби з режимом Януковича весь час переслідувало передчуття того, що має пролитися чиясь кров. Бо було зрозуміло, що коли людина сидить на 10 — 20 — 30 мільярдах, вона ніколи не злізе з цього мішка з грішми і так просто не відмовиться від своєї влади.

Не підписання асоціації — це був лише привід для повстання народу, а справжня причина в тому, що президент перетворював Україну в Малоросію.

Тому я вважаю, що це повстання видалило лише частину хвороби, яка в нашому суспільстві, молоде покоління, яке прийде нам на зміну, надалі зробить все можливе, щоб зцілити державу повністю.

Сергій Ломачевський, директор ПрАТ «Калина», м. Калинівка

- Не підписання Януковичем асоціації про євроінтеграцію — це лише піщинка, яка привела до лавини подій, які відбулися в нашій державі. Ми дійсно відчували, що нашу державу перетворюють на Малоросію.

І коли розпочалися події на Майдані, ніхто не очікував, що все так розгорнеться. Що хтось насмілиться повстати проти такої потужної влади Януковича. Але, як кажуть, вода камінь точить.

Я думаю, що цей процес ще не завершився. Процес зміни суспільства, процес очищення влади, і саме головне — зміни мислення.

Сергій Сакач,викладач суспільних дисциплін Калинівського технологічного технікуму

- Це була революція свідомості. І першими піднялися студенти, а потім їх підтримали й інші українці..

Майбутнє за нашою молоддю, яка народилася в новій системі і наша молодь має довести, що ті жертви були немарними. Люди віддали за нас найцінніше — життя. Завдячуючи їм наша молодь сьогодні має можливість навчатися за кордоном, робити свій вільний вибір. За ними майбутнє.

Аліна Калінчук, учениця 10 класу Калинівської ЗОШ № 1

- Я вважаю, що Революція гідності — це був поштовх до справжньої незалежності України. Ми знаємо, що у 1991 році було формально проголошено незалежність нашої держави. Але чи можна було нас назвати незалежною державою? Чи просто колонією? У нас передачі по телевізору транслювалися російською мовою, в дитинстві я бачила російські мультики, слухала російських співаків. Української пісні у нас не було.

Ті люди, які вийшли на Майдан, добились того, що сьогодні пісня нашого гурту «Казка» ввійшла в рейтинг найпопулярніших пісень світу.

Світлана Рудзевич, учителька історії Калинівської ЗОШ № 1

- В першу чергу, ми хочемо бачити наслідки революції. І сьогодні ми вже їх бачимо. Це зміни менталітету нашої молоді, їх гордість тим, що вони українці.

Якщо наша молодь знає, що таке честь і гідність, то та Небесна сотня не канула в небуття.

Алла Лукіянчук, учителька історії Калинівської ЗОШ № 3

- Якщо років 10-15 тому ми згідно з програмою примушували учнів вивчати Гімн України, то сьогодні цього немає. Щопонеділка у нашій школі, коли звучить гімн України, діти починають його співати.

Революція Гідності не пройшла безслідно. Хоча, можливо, немає таких матеріальних змін, але в плані патріотичного виховання молоді, зміни відчутні.

Молодь сьогодні зовсім інша, вона справді українська, вона цінує життя, цінує Україну як державу.

Надія Бережнюк, пенсіонерка, с.Корделівка

- Я бачила кров, бачила як вибухають світло-шумові гранати і якби не була добре фізично загартована, можливо, і не втекла б з Майдану.

Але я не шкодую, що була там. Я познайомилася з багатьма українцями — справжніми героями України. Я вдячна тим хлопцям, які з Майдану пішли захищати нас від загарбників на Схід.

Поряд зі мною були люди з різних куточків України, яких об’єднувала одна ціль і мета — незалежна держава.

 

Коментарі:

Останні новини