Гільце, прикрашене кольоровими стрічками - жовтими і блакитними, коровай, образ Богородиці, багато людей. Та не чути весільних пісень, замість них лунає плач та зітхання. Не на весілля зібралися усі ці люди - вони проводжають в останню путь свою односельчанку Катерину Гулу - Катю, Катрусю.
Війна, яку розв’язала росія проти нашої України, принесла горе і у невелике подільське село Жигалівку.
Катерина Гула працювала адміністратором діагностичного центру «Нейромед» і загинула 14 липня внаслідок ракетного обстрілу російськими окупантами та терористами міста Вінниці.
Катерина Гула працювала адміністратором у діагностичному центрі
Вранці 14 липня Катерина заступила на чергування, а через кілька годин після початку робочого дня російські ракети забрали життя більше двадцяти людей. Катерна Гула потрапила у вогняну пастку, з якої вибратись не вдалося.
Згоріле приміщення діагностичного центру, у якому працювала Катерина
Життя Катерини обірвалося на двадцять п’ятому році. Вона ще не встигла одружитися, створити сім’ю, народити дітей. В одну мить держава-терорист зруйнувала усі плани, забрала молоде життя.
- Молода, розумна дівчина. Скільки б Катя могла зробити у своєму житті. Таке відчуття, що вбили майбутнє, - каже мешканець Жигалівки Анатолій Клепач.
Смерть дівчини вразила село, стала глибокою раною для її рідних та близьких, друзів та колег.
«Не стало моєї Катрусі. Їй тепер назавжди 24… Моє янголятко», - так про смерть двоюрідної сестри написав відомий журналіст Юрій Гула.
- Катя була життєрадісною дівчиною, завжди посміхалася, ніколи не тримала зла, гарно вчилася, після школи закінчила торгово-економічний коледж,- розповідають її однокласниці Тетяна та Ірина. - Коли стало відомо про обстріл Вінниці, ми зателефонували подрузі, запитали чи все з нею гаразд. З нею все було добре, але вона повідомила, що Катя не виходить на зв'язок. А згодом надійшла звістка, що Катя загинула. Її смерть для нас - шок і великий біль. Катя була дуже доброю людиною.
- Це була така дитина, якій не можна було зробити зауваження, бо не було за що, - каже колишній директор школи Жигалівської школи Іван Миколюк. - Гарно вчилася, слухняна, привітна, толерантна. Дуже боляче, що Каті не стало.
Тіло Катерини відспівали у місцевій церкві московського патріархату
В останню путь Катерину Гулу проводжали сотні людей - не лише з Жигалівки, але й з адміністративного центру громади, сусідніх сіл. Серед людей виділялася висока постать молодшого брата Катерини Богдана, який у цій скорботній ході підтримував вбиту горем матір. З початку повномасштабної агресії росії Богдан у війську боронить Україну від загарбників, а зараз приїхав на кілька днів у відпустку, щоб попрощатися з сестрою.
Спочивай з миром, Катрусю. Вічна пам'ять.
